Як розповідає авторка, колись вона мала непогану роботу в IT- компанії і дана проза є чимось новим для комунікації.
– Я для себе зрозуміла, чому не пишу поезії, бо там важливий голос. В мене свого голосу немає, а в поезії важливо знайти інтонацію,- каже Вікторія Амеліна, – Для мене погляд пуделя в книзі первинний, я мала історію в голові, але вона змінювалась від того, що я бачила. Ця книжка про родину, яка не говорить одна з одним і там говорить собака.
Головний герой роману полковник радянської армії, який служив за Союзу. Це книжка про втрату ідентичності і її пошук.
Події відбуваються від 1991 до 2005 року, все, що відтворено в ті часи залишається актуальним і зараз.
– Цією книжкою я намагаюсь об’єднати образ Львова, об’єднати сучасну і радянську історію. Коли мене запитали чи Львів є пострадянським містом, я сказала що – так, звичайно, бо, якщо ми відділяємо міста – це дивне чорно-біле бачення світу.
Німець Надя
Я так обклався мертвими, що иноді не знаю, де знаходжуся... Тепер ще й Володя Погорецький…
У міському концертному залі відбувся благодійний захід «З любов’ю від України» (With LOVE from Ukraine),…
У Тернопільській області ще одна група учасників успішно завершила навчання в центрі підготовки громадян до…
Керівник одного з відділень заповідника «Медобори» та інспектор з охорони лісу разом із чотирма спільниками…
Рекордне оновлення Тернопіль зробив великий крок у розвитку міського громадського транспорту: комунальне підприємство «Тернопільелектротранс» скоро…
МОН затвердило перелік із 9 навчальних закладів області, які стануть майданчиками для пілотування реформи старшої…