У Тернополі п’яниця заступився за дитину, яку сварив тверезий водій

У нас в дворі постійно гамірно: дитячий майданчик, а ще поряд садочок. А через дорогу був пункт прийому макулатури і любителі випити тусуются там і далі. Он, один спить прямо під ворітьми садочка. Але на нього ніхто не зважає.

Всі голосно говорять. Діти катаються на роверах, пластсмасових мотоциклах і самокатах. То категорія найбільш неконтрольованих. Мені до них байдуже, бо мій син належить до категорії діток, які сидять в мами на колінах, поки та катається на гойдалці.
Раптом в тому галасі ми почули різкий звук гальмуючих коліс автомобіля. Якийсь хлопчик виїхав самокатом на проїжджу частину і мало не потрапив під автомобіль. Судячи по звуку – швидкість авто була трохи більшою, ніж треба.

– Ах, ти шмаркач! Ану, йди сюди зараз надаю по шиї! – злісно заверещав водій. Він до половини випхався зі свого «Жигуля». На вигляд дуже роздратований.
А дитина, як дитина – йде. Я захвилювалася, що зараз битиме ще хлопчика.

– Я тобі зараз покричу! – заступився за малого, якийсь чоловік. На нього я раніше вже звертала увагу, бо він спав під парканом садочка. Я ще подумала, що якийсь алкоголік. І він таки був п’яний. Але за хлопчика заступився.

– Ти бачив знак “Школа”? Отам, – п’яниця показав пальцем на знак. – То тобі треба “надавати”, а не дитині. Вона правил не знає. Вали звідси, бо викличу копів…

Мудак запхав половину свого тіла назад у «Жигулі» і поїхав. П’яниця обернувся. Його обличчя було червоне, волосся прилипле до голови і розпатлане одночасно. Беззубий рот легенько усміхнувся хлопчикові:

– Іди грайся далі, але на дорогу не їдь.

Наталія ЧЕРВАК