На Тернопільщині є фатальне місце, де постійно стаються бійки (фото)

Чортків. 17 година. У центрі міста неподалік магазину «Весна» жінка в червоній куртці розбороняє чоловіків, які б’ються. Двоє з них піднімають третього із землі. Допомагають сісти на лавку. Збоку виглядає, ніби йому стало погано. Він одягає темно-синю куртку, яка сповзла через голову, коли його били. Жінка ходить навколо. Щось вигукує. Говорить по телефону.

– Викликала поліцію, п’яні билися. – пояснює Ліда. Прізвища не називає. Вона – приватний підприємець.

– Двоє напали на нього. – продовжує. – Кинули на землю і почали копати. Тепер чекаю на поліцію. А як би вбили його? Але третій, той що молодший, вже втік. Ще відібрав у них горілку.

Люди йдуть, ніхто не звертає уваги. – додає жінка. – Так не має бути. Є закон. Є поліція. А поліцейські приїдуть і якийсь порядок хай наводять, щоби було видно, що вони роблять.

– Ви, мабуть, маєте медичну освіту, що такі небайдужі до інших? – цікавлюся.

– Колись вчилася у медичному. – розповідає. – Тепер – підприємець. Ну як таке? Всі проходять. Подивилися – і пішли. Ну, вб’є його, не дай Боже. Потім буде відповідальність перед Богом за байдужість. Пройти мимо – це ж відповідальність і перед Богом. Люди минають, бо може часу не мають. Треба свідчення давати. Не телефонують в поліцію, бо знають, що зараз їх будуть питати. Зайві заяви треба писати. Ніхто не хоче час витрачати. Дивляться – ну, вони побилися і зараз помиряться. Але від такого видовища некомфортно навіть самому собі. Не годен не зреагувати.

Пані Ліда говорить, що на цьому місці часто стаються бійки.

– Б’ються і б’ються. – додає. – Та скільки можна? Вони чомусь завжди тут сидять. Їх відкинуло суспільство.

Жінка помічає двох поліцейських біля міської ради.

– Поліція не туди приїхала. – каже. – О, вже телефонують, скажу, хай ідуть сюди.

Тим часом чоловік у коричневій куртці і спортивній шапці побачив, що фотографую. Іде до мене.

– Я можу це в тебе вирвати! – показує на фотоапарат. – А тебе можу тут кинути! Я на сході був! Я маю право пити!

Високий чоловік, який кілька хвилин тому був жертвою, встає з лавки. Впевнено прямує до нас. Набирає грізного вигляду. Підходить впритул. У нього червоно-синє обличчя. Щось хоче спитати.

Поговорити не встигли. Обох попід руки повели поліцейські.

Наталія ЛАЗУКА