Як молода аптекарка стала дивом для хворої тернополянки

0
8685

Коли думаєш, що сучасні люди – то саме дно, трапляється диво. Сьогодні саме такий день.

Прихворіли. Всі. І оскільки мама – найвитриваліша, то до аптеки пішла саме я. Температура за 38, ноги-руки ломить біль, ледь переставляю ноги від хворобливої втоми. В руки холодно. Тримаю в долоні скручену 500 гривневу купюру. Подумки перераховую, що то треба купити – жарознижуючі, противірусне, щось від шмарклів…

В аптеці черга. Не одні ж ми мерзнемо. Епідемія. У віконці молода аптекарка ввічливо і терпеливо обслуговує хворий народ.

Підійшла моя черга, купила, що потрібно. Загребла, не дивлячись торбинку з ліками і почовгала додому.

Вже повернула за ріг будинку, коли почула:

– Пані!!!

Повертаюся. Біжить дівчина і махає рукою.

– Пані , ви решту забули,- задихавшись каже аптекарка, – ось ваші 180 гривень.

Я перетворююся на добру бабусю і дякую сотню разів, бажаю їй здоров’я.

– До чого це? – запитаєте ви. – Хіба то велика така новина?

Знаєте, про погане ми часто пишемо, розповідаємо і обговорюємо всяких хероїв. То ж хай і добра справа буда варта вашої уваги. Говорімо про це.

От, пригадайте, вам коли-небудь повертали забуту решту, або загублені речі?

Воксана ШВАРЦ


БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ