Як тернополянка спостерігала за пасажирами поїзда: «Серед найпоширеніших страв – печені кури і варені яйця»

1
4204

Поговоримо про культуру подорожей? Як ви любите подорожувати? Точніше, чим? Автобусом, поїздом, на авто?

Я люблю поїздом. Можна спати простягнувши ноги, на відміну від інших видів транспорту. А ще мені подобаються верхні місця. Принципово. Там не потрібно ні з ким спілкуватися. Можна читати книжку, гортати новини в телефоні, або просто хропти. Хоча ні. Хропіти можна всюди.

А ще життя рандомно вибирає вам сусідів. Не щастить, коли це алкоголіки, релігійні фанатики, консультанти оріфлейму, ейвону і т.д. А ще заробітчани… Маю, на увазі тих, котрі їдуть недалеко, з села. Вони заставляють прохід клітчатими сумками, пахнуть коровою і свинями і люблять голосно говорити по телефону про те, як визначити – зірвала льоха кнурів чи нє.

Найпікантніший момент у поїзді – вечеря. Серед найпоширеніших страв – печені кури і варені яйця. Все їсться руками. Яйця б’ють до столу, оббирають, сиплять сіллю, витирають до фіранок або штанів… А кури!!! Їх теж їдять руками. Жир стікає до ліктів. Його воблизують або знову ж таки витирають до фіранок.

Якось я прокинулася вночі від того, що хтось за столом, серед ночі, вирішив доїсти курку. Вірніше, ще раз пройтися по тому, що залишилося. Звук висмоктування кісток був таким пронизливим, що мені аж скрутило живіт! Це тривало хвилин 40, поки той бідака більш-менш наївся.

Вранці я завжди замовляю чай. Знаю, що його запарюють по кілька разів, тому після себе пакетик завжди викидаю в сміття, а не залишаю в склянці. Це так, на благо іншим пасажирам.

Можна говорити багато і про провідників, які забувають принести вам білизну, і про вікна, які або не зачиняються, або наглухо забиті, і про продавців, які снують туди-сюди і повторюють, наче роботи: ” “Гулівери” – два на гривню, три на гривню – “Йомайо”.

Так, говорити можна багато, але не буду. Щасливої дороги!

Воксана ШВАРЦ


1 коментар

  1. панi Воксано! Ви. мабуть. iздите в поiздi де нема нормальних купе а тiльки загального користування. Коли i в якому вiцi ви бачили таких людей? Я вже 47 рокiв iжджу в поiздi Москва-Львiв i нi разу таких чудакiв не бачила. Мабуть вам лемки весь час зустрiчаються.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ