Їхала сьогодні 20 маршруткою. Перед тим, як вийти з дому, до кишені куртки поставила 5 гривень. У другій кишені був ще якийсь дріб’язок і дитячі рукавиці.
Заходжу до салону. Тішуся, що є не те, що де стати, а й де сісти. Думаю, що все-таки золота пора перед закінченням робочого дня дається взнаки – приблизно 16.30. Через годину сюди не втиснешся. Машинально намацую в кишені купюру і даю водієві.
– Ого! – дивується водій. – Оце так…
Глянула на нього і на гроші. В мої руці – 1 гривня. Водій доброзичливо усміхається. Обличчя відкрите і приємне.
– Ой, – всміхаюся йому. – Не з тієї кишені витягнула.
– Ви певне ще й за двох хотіли заплатити? – каже водій і заходиться сміхом. Без сарказму.
Я заплатила за проїзд. Сіла на вільне сидіння. Спостерігала за дорогою і сніжинками, які вихором здійнялися над містом. Ніби й дрібниця, але добрий настрій – до пізнього вечора.
Пальне дорожчає, електроенергія для підприємств зростає в ціні, а громадський транспорт по всій Україні опиняється…
Слідчі Тернопільського управління СБУ зібрали доказову базу на ще одну пособницю ворога, яка добровільно співпрацює…
Страх смерті в армії ніби легалізований, але такі розмови не популярні, їх стараються уникати. Зазвичай…
За процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури викрито мешканця Тернопільщини, який ввозив з-за кордону транспортні засоби…
Чи можна «виїхати з мови», чому важливо зберігати внутрішній баланс і як змінилося обличчя тернополян…
Поки багато українських міст уже переглянули тарифи на проїзд, Тернопіль кілька років намагався втримувати їх…
