Їхала сьогодні 20 маршруткою. Перед тим, як вийти з дому, до кишені куртки поставила 5 гривень. У другій кишені був ще якийсь дріб’язок і дитячі рукавиці.
Заходжу до салону. Тішуся, що є не те, що де стати, а й де сісти. Думаю, що все-таки золота пора перед закінченням робочого дня дається взнаки – приблизно 16.30. Через годину сюди не втиснешся. Машинально намацую в кишені купюру і даю водієві.
– Ого! – дивується водій. – Оце так…
Глянула на нього і на гроші. В мої руці – 1 гривня. Водій доброзичливо усміхається. Обличчя відкрите і приємне.
– Ой, – всміхаюся йому. – Не з тієї кишені витягнула.
– Ви певне ще й за двох хотіли заплатити? – каже водій і заходиться сміхом. Без сарказму.
Я заплатила за проїзд. Сіла на вільне сидіння. Спостерігала за дорогою і сніжинками, які вихором здійнялися над містом. Ніби й дрібниця, але добрий настрій – до пізнього вечора.
Хвороби серця і судин залишаються однією з головних причин втрати здоров’я та життя українців: щороку…
Служба безпеки затримала головного державного інспектора одного із управлінь Тернопільської митниці, який заробляв на ухилянтах.…
Для потреб 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України міський голова Сергій Надал передав…
Вони їздять туди, де кипить пекло, а повертаються звідти з контузіями, пораненими колегами і... врятованими…
Бійці 4-го батальйону оперативного призначення «Сила Свободи», який входить до складу 4-ї бригади оперативного призначення…
Міська влада Тернополя оголосила про початок громадського обговорення першого розділу Дизайн-коду міста — «Вивіски». Це…
