Їхала сьогодні 20 маршруткою. Перед тим, як вийти з дому, до кишені куртки поставила 5 гривень. У другій кишені був ще якийсь дріб’язок і дитячі рукавиці.
Заходжу до салону. Тішуся, що є не те, що де стати, а й де сісти. Думаю, що все-таки золота пора перед закінченням робочого дня дається взнаки – приблизно 16.30. Через годину сюди не втиснешся. Машинально намацую в кишені купюру і даю водієві.
– Ого! – дивується водій. – Оце так…
Глянула на нього і на гроші. В мої руці – 1 гривня. Водій доброзичливо усміхається. Обличчя відкрите і приємне.
– Ой, – всміхаюся йому. – Не з тієї кишені витягнула.
– Ви певне ще й за двох хотіли заплатити? – каже водій і заходиться сміхом. Без сарказму.
Я заплатила за проїзд. Сіла на вільне сидіння. Спостерігала за дорогою і сніжинками, які вихором здійнялися над містом. Ніби й дрібниця, але добрий настрій – до пізнього вечора.
Під Тернополем століттями існували підземелля, про які й досі ходять легенди. Історики підтверджують, що під…
Зоряні Казмірчук 18 років. Вона навчається на правового журналіста у Тернополі і працює баристою. Але…
На Тернопільщині затримано директора психоневрологічного будинку- інтернату, який, за даними слідства, систематично відправляв мешканців закладу…
Прокурори Бережанської окружної прокуратури заявили позов до недобросовісного місцевого забудовника, який ухилився від сплати пайової…
З липня перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення став загальноукраїнською тенденцією. Причина однакова для всіх…
https://www.youtube.com/shorts/mzOJ5FcYHpI Фенікс, який нарешті злетів. Моя історія в "4.5.0". Коли вперше взяла до рук зброю,…
