Тернополянка розповіла про квартирного злодія, який дуже швидко бігає

Учора весь день була вдома. Захворіла дитина, тому до садочка її не повели. Чоловік – на роботі.

Десь по 12-й дочка заснула. Використала вільну хвилинку, щоб пообідати і переглянути стрічку новин в Інтернеті. Раптом чую – хтось стукає у двері. Приблизно 13-та година. Вирішила не питати, хто там і не відчиняти, щоби не розбудити дитину. Постукали ще раз. За хвильку – знайомий звук. Дуже знайомий. Ключ – у замку. Таке враження, що хтось намагається відчинити двері. Миттєво подумала, мабуть чоловік вирішив скоріше прийти. Але стоп! Щойно з ним переписувалися у Фейсбуці і на роботі він нині до вечора.

Не скажу, що стало страшно. Лише неприємно. Сама вдома з маленькою дитиною, а з того боку хтось невідомий намагається відчинити двері. Відчуття ті ж, коли хтось намагається влізти у душу.

Встаю з-за комп’ютера і йду до коридору. Комп’ютерне крісло, правда, дуже рипуче. Паркет – теж. Підходжу до дверей. Дивлюся у дверне вічко – нікого.

За дверима якусь мить тиша, а потім тупіт. Хтось настільки швидко збіг із третього поверху вниз і зі всієї сили гримнув важкими вхідними дверима на першому поверсі, що я навіть не встигла добігти до вікна, щоб побачити того непроханого гостя. Не знаю, хто це був і чому добирався. Знаю одне – це чоловік і він дуже швидко бігає. І ще знаю – він не хоче, щоби його помітили.

Вийшла до коридору, уважно оглянула двері. Кажуть, що злодії залишають якісь мітки. Нічого підозрілого не помітила.

Тепер багато людей стають жертвами злодіїв. Того обікрали на ринку, у того – щось вкрали у громадському транспорті, а десь злодії і до квартири добралися. Читаєш такі повідомлення і співчуваєш людям. Але не задумуєшся, що таке колись може трапитися і з тобою.

Дитина уже почуває себе краще. Завтра їй до садочку, а нам з чоловіком – йти у справах. У квартирі нічого цінного нема, але якби раптом хтось поцупив мій маленький диктофон, було би шкода. І як убезпечити помешкання від таких відвідувачів?..

Наталія ЛАЗУКА