«Половина населення ніколи навіть не намагалися захищати свої права», – констатує юрист з Тернополя Олександра Гриньків

4
543

21 вересня світ відзначає Міжнародний день Миру, який встановили резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Вирішили, що День Миру відзначатимуть як день глобального припинення вогню і відмову від насильства, запропонувавши всім державам і народам дотримуватися припинення воєнних дій протягом цього дня. І, справді, що може бути важливішим за мирне небо над головою, мир у домівках і у душах людей? У Тернополі також працюють над тим, щоб громадяни розуміли наслідки насильства, знали свої права, вміли їх відстоювати, розуміли обов’язки, таким чином створюючи власними силами процвітаючу, цивілізовану державу. Про це спілкуємося із Олександрою Гриньків, керівником ГО «Інформаційно-правового центру «Права людини».

– Пані Олександро, у Тернополі діє Студентська ініціатива Тернополя (СІТ) «Наші права» і що це є проектом громадської організації «Інформаційно-правовий центр «Права людини». Розкажіть читачам детальніше про свою роботу та активності студентів, які співпрацюють з вами.

– Студентська ініціатива Тернополя (СІТ) «Наші права» – це проект, який у 2015 році знайшов підтримку Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини», освітнього дому прав людини «Чернігів» та передбачав проведення просвітницьких заходів у сфері прав людини. Проект закінчився, а СІТ «Наші права» продовжує свою діяльність.

Зокрема студенти тернопільських ВИШів підключаються до діяльності ініціативи. Наразі 6 студентів з різних ВИШів (ТНЕУ, ТНПУ, ТНТУ) є її учасниками і ще 5-10 волонтерів, які час від часу допомагають нам у проведенні заходів.

Ми працюємо з молоддю і для молоді. Наша мета — донести до молодого покоління не тільки розуміння прав людини та інформації про їх захист, а й безпосереднє виховання поваги до прав людини.

У цьому році визначили координатора діяльності СІТ «Наші права» – це студентка юридичного факультету ТНЕУ Ірина Марціясь.

– Згідно ваших спостережень, наскільки українське суспільство є обізнаним зі своїми правами? Чи знають люди, як реагувати у разі їх порушення?

За інформацією загальнонаціонального дослідження щодо прав людини, яке проведене ПРООН в Україні, українці доволі високо цінують права людини, але при цьому більшість опитаних плутаються у визначеннях і не дуже чітко орієнтуються в цій темі. Чимало українців знають, що права людини є природними та належними від народження, проте неохоче захищають свої права. З різних причин, половина населення ніколи навіть не намагалася захищати свої права. Опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та Центром інформації про права людини за ініціативою Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмана) та підтримане ПРООН в Україні, охопило понад 2000 респондентів по всій Україні, зокрема, 100-200 представників різних цільових груп, щоб з’ясувати сприйняття та розуміння прав людини в Україні.

За даними опитування, головним джерелом знань про права людини є засоби масової інформації. Найбільш ефективним інструментом захисту своїх прав теж люди вважають ЗМІ.

За результатами спілкувань у Тернопільській області та наших спостережень, теж помічаємо недостатній рівень обізнаності суспільства зі своїми правами, подекуди дедалі частіше люди свої бажання вважають правом.

Слід зауважити, що права, в яких ми бачимо свої можливості, свободу, інтереси, повинні мати формальне вираження. В іншому випадку, це лише наші захцянки, які є нічим іншим, ніж задоволенням наших потреб, без будь-якого усвідомлення проблем інших осіб, поваги до оточуючих, навколишнього світу тощо.

– Щороку «Інформаційно-правовий центр «Права людини» організовує тематичні заходи на день Миру. Які плани цього року? Як тернополяни та гості міста можуть долучитися до участі у них?

– Справді, уже не вперше ми будемо проводити різноманітні просвітницькі заходи, це і кінолекторії, і уроки-бесіди, звісно ж, наші заходи є інтерактивними, тобто із презентаціями, демонструванням відеофільмів, написанням листів, малюванням плакатів тощо.

Окрім цього, у соцмережі ФБ ми організовуємо інтернет-акцію «Привітай друзів з Днем миру». Знаємо, що тема миру є актуальною для кожного українця. У своїх привітаннях один одному ми бажатимемо не тільки усіляких гараздів, а, перш за все – мирного неба.

Саме у цей день, ми звернемося до усіх людей: задзвоніть один одному, напишіть листівку друзям, знайомим, рідним, і побажайте їм мирного неба!

Інформацією про наші заходи детальніше можна прочитати на сторінці у ФБ: https://www.facebook.com/NGO-Information-Legal-Center-Human-Rights-681451381960441/

– Пані Олександро, ви, як голова ГО “Інформаційно-правового центру “Права людини” та про те, які б зміни у суспільстві ви б хотіли бачити, щодо ставлення, дотримання прав людини?

– Будь-які зміни слід починати з себе. Права людини визначають становище особистості в цивілізованому, демократичному суспільстві, закликають забезпечувати її вільний розвиток і сприяти створенню відповідних умов для цього, захищають її від негативних суспільних явищ. Задля цього ми повинні розуміти права людини, поважати свої права і права інших людей. А в разі порушення – відстоювати їх.

Захист прав людини та дотримання їх збоку держави визначено міжнародно-правовими актами, ратифікованими Україною та національном законодавством.

Наразі все більше людей звертається за захистом своїх прав до Європейського суду. Але, звертаючись до Європейського суду, слід пам’ятати, що скарга має базуватися на порушені конкретного права, що гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (т.зв. Європейською конвенцією) та/або протоколів до неї, при цьому мають бути вичерпані усі ефективні національні засоби юридичного захисту. Звісно, що захищати себе і свої права необхідно, але слід розуміти, що рішення Європейського суду не панацея від усіх негараздів в нашій країні. Права людини починаються і залежать від кожного з нас, від нашої культури, від нашого виховання, і насамперед від поваги один до одного.

Також, ми поспілкувалися із молодими людьми, членами Студентської ініціативи Тернополя (СІТ) «Наші права».

– Згідно ваших спостережень, які права людей найменше дотримуються в Україні?

Ірина Марціясь 21 рік, студентка юридичного факультету ТНЕУ.

– Права людини відіграють дуже важливу роль у житті кожної людини, навіть якщо ми не зовсім розуміємо у чому вони полягають. Особливо, це актуально в умовах сьогодення. На мою думку, найбільше порушено право на життя та право на безпеку.

Луковицький Денис 18 років, студент історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка.

– На мою думку – це право на свободу думки. Люди часто зазнають у нашій країні зневажливого ставлення до себе, якщо мають якусь власну позицію, яка є цілком адекватною, але не такою як у більшості людей.

Лемішко Михайло 18 років, студент історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка.

– Найбільше порушують права на гідний рівень життя. Чому саме це ? Бо охоплює майже все населення.

– Багато молодих людей їде за кордон на роботу, навчання, волонтерство. Які поради можете дати, щоб вберегтися від небезпек у чужій країні, зокрема торгівлі людьми?

Лемішко Михайло

–  Завжди бути обережними! Не бути дуже довірливими. Нікому не давати свій паспорт.

Луковицький Денис

Перед тим, як виїхати за кордон, необхідно вивчити детальну інформацію про країну перебування: законодавство, мову та запам’ятати номери телефонів консульства, залишити координати своїм родичам чи друзям, зробити копії усіх документів.

Ірина Марціясь

Якщо людина збирається працювати чи навчатись за кордоном, необхідно підписати контракт, в якому повинна міститись інформація про кількість робочих годин, грошовий еквівалент оплати, соціальний пакет тощо. Договір повинен бути рідною та зрозумілою мовою. Слід також пам’ятати, що легально працювати закордоном можна лише за наявності робочої візи. Перед тим, як відправитися на роботу чи навчання в іншу країну, слід зважити усі «за» і «проти» при прийнятті такого рішення.

Марія Коханська 21 рік, студентка 5 курсу Навчально-наукового інституту міжнародних економічних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина ТНЕУ

Моя порада – це знання мови. Якщо ти не знаєш мови цієї країни, в котру збираєшся вирушити, то це є проблемою, адже щоб порозумітися з керівником волонтерського проекту, викладачем або роботодавцем англійської мови не завжди достатньо.

Мецан Марія 17 років, студентка фізико-математичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка.

У зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Тому у разі виникнення проблеми, потрібно звертайтесь до них.

– Зараз уже й учні молодших класів мають свої акаунти в соціальних мережах. Які поради можете дати батькам, дітям і взагалі усім користувачам інтернету, щоб не потрапити у халепу, спілкуючись онлайн?

Ірина Марціясь

– Звісно, що кожен в праві робити те, що вважає за потрібне. Однак, задля власної безпеки, я б порадила мінімізувати виставлення особистої інформації у відкритий доступ (ім’я, вік, адресу, номер телефону, особливо, якщо він прив’язаний до банківської картки, а також місце навчання, роботи, у т.ч. і батьків), тобто тих даних, за якими Вас можуть ідентифікувати.

Мецан Марія

– Щоб уникнути непорозумінь при отриманні інформації, яка примушує почуватися некомфортно, одразу слід розповісти батькам, рідним, друзям. Не потрібно відповідати на листи чи прохання, які викликають почуття дискомфорту або сорому. Не слід погоджуватись на зустріч з тими людьми, з якими познайомились в Інтернеті (якщо зустріч заплановано, то це має бути людне місце і бажана присутність кого-небудь із знайомих.

Олег 17 років, студент фізико-математичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка

–  Ніколи не надсилайте свої фото людині, з якою Ви познайомилися через Інтернет.

Лемішко Михайло 18 років, студент історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка

– При здійсненні купівлі-продажу в Інтернет-мережі ніколи не повідомляйте додаткових даних платіжної картки (термін дії, код, пароль).

Обєдняк Роман, студент 3 курсу факультету інформаційних систем  ТНТУ  ім. І. Пулюя

– Слід користуватись лише перевіреними Інтернет-магазинами і пам’ятати, що ресурси типу OLX – це лише дошка оголошень, де розмістити повідомлення може будь-хто.

Луковицький Денис

Перш за все, слід пам’ятати, що необхідно піклуватися не тільки про свою безпеку, але й намагатися не порушувати права інших користувачів Інтернету, не наражати на небезпеку своїх віртуальних та реальних друзів.

Марія Коханська

– Те, що зараз уже і учні молодших класів мають акаунти у соціальних мережах є проблемою. Адже малі діти ще не зовсім розуміють, де закінчується безпека в Інтернеті. Тому, я б радила батькам максимально обмежити час перебування дитини в соціальних мережах і час від часу ненав’язливо цікавитися з ким і про що спілкується дитина.

– А що для вас мир? Починаючи від злагоди у сім’ї та закінчуючи відсутністю військових конфліктів у світі?

Лемішко Михайло

Для мене мир дуже важливий як у державі так і в сім’ї. В державі без війни з боку сусідів, ну і звісно між самим населенням чи владою.

Луковицький Денис

Для мене мир – це стан, за якого в світі немає війни. На жаль, його дуже важко досягнути, але, на мою думку, ми маємо робити все заради миру.

Ірина Марціясь

Це свобода! Вільно та без страху гуляти вулицею, щодня їздити на навчання затишними вулицями рідного міста, зустрічатись з друзями, де і коли захочеться. Мир – це тато і мама вдома, це щасливі родинні зустрічі. Мир – це чисте блакитне небо в день, і сяючі сузір’я вночі.

Богдан 20 років, студент тернопільського ВИШу

– Це, коли поруч кохана людина, батьки живі і здорові, коли не чути пострілів, коли ніхто не плаче, коли усі щасливі.

Ольга 24 роки, студентка медичного університету

Мир – це щасливі люди, які не знаю слова “війна”.

– Чи плануєте продовжувати просвітництво серед населення після закінчення навчання?

Ірина Марціясь 21 рік

Просвітницька діяльність є частиною мого життя! Я люблю те, чим займаюсь і, навіть більше, хочу розвиватись в цьому напрямку та реалізовувати свій потенціал в цій сфері. Тому, безумовно, що я хочу продовжувати.

Лемішко Михайло 18 років, студент історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка

– Ще не визначився, але думаю що так.

Луковицький Денис 18 років

Так, це надзвичайно потрібно у наш час.

Марія Коханська

Так, планую, адже така діяльність є важливою для суспільства і водночас цікавою для мене.

Ірина СКОРОБОГАТА

4 КОМЕНТАРІ

  1. Тема про яку треба і треба говорити і вчити людей не бути “жертвами” і опускати голови я стадо…

Залишити відповідь до Валентина скасувати відповідь