Три версії обшуків у Тернопільській міській раді

У Тернопільській міській раді – дежа вю. Оперативна група столичних правоохоронців проводить обшуки в кабінетах юридичної та земельної служб, а також офісів кількох комунальних підприємств. – пише За Збручем

Версія перша. “Пробудження” правоохоронців

За офіційними даними, предметом розслідувань є претензії до так званих інвестиційних угод, які впродовж останніх років укладалися структурними підрозділами міськради. Про “вузькі” місця та прогалини в правовому обгрунтуванні цих  угод неодноразово заявляли опоненти міської влади, але  далі заяв справа не доходила. Розслідування правоохоронних структур з цього приводу наразі не віщувало серйозної перспективи. У кулуарах міської ради вважали ці провадження безнадійними, оскільки формальна доказова база майже відсутня.

Однак 17 березня правоохоронці знову нагадали про себе – у структурах мерії відбулися обшуки. Жодним чином не сумніваючись в обгрунтованості дій силовиків, спробуємо дослідити, хто б міг бути зацікавлений у такому розвитку подій.

Версія друга. Місцевий слід

Перше, що кидається у вічі, це відсутність гучних затримань. У 99%  випадків  подібні дії супроводжують  затримання ритуальної жертви. Бо для того, щоб отримати якісь документи, необов’язково проводити обшуки. Законодавство дає правоохоронцям масу можливостей для витребування необхідної інформації. Тихо, спокійно, без обшуків…

Відтак, закрадається друга крамольна думка, що обшуки – далеко не основна мета подій 17 березня. Правдоподібно, що головними глядачами кримінального шоу, яке зараз розгортається в стінах мерії, мають стати депутати Тернопільської міської ради. На фоні цих подій народні обранці знову постануть перед вибором,  з ким  пов’язувати своє майбутнє – з мером чи з таємною більшістю, яка донедавна мала в міськраді контрольний пакет.  За останні місяці Сергію Надалу титанічними зусиллями вдалося відновити, а фактично наново сформувати  більшість у раді. Противилися цьому не тільки заколотники зі “Свободи”, що, зрозуміло, не мають відповідних “зав’язок” у правоохоронних органах, а й місцева вертикаль Порошенка, яка зробила ставку на опонентів Надала.  Усі спроби повернути у орбіту заколоту депутатів з інших фракцій не принесли успіху. Ця гра опонентами мера була фактично програна.

Але 17 березня з’явилися нові обставини, в світлі  яких для тих, хто визначився на користь Надала, з’явився зручний привід змінити позицію…

Тим більше, що “троянський кінь” напоготові.

Версія третя. Політична

При всій повазі до політичної позиції мера Тернополя, ця версія мало правдоподібна.  І Надал, і “Свобода” наразі не є такими фігурами в загальноукраїнському масштабі, щоб вони когось цікавили в Києві. У Верховній Раді засідає кілька тягнибоківців,  які, крім запальних виступів, на події не впливають. Натомість у провладної коаліції є значно серйозніші виклики, ніж містечкові справи у провінційному Тернополі.