Нехай і не такі велелюдні, зате постійні можна побачити під магазинами секонд-хенду. Нема значення, чи робочий день, чи вихідний, а люди із самого ранку стоять, щоб мати змогу серед перших спробувати знайти щось більш-менш варте з чужого плеча чи ноги.
Не думайте, автор цих рядків нікого не засуджує. Сам неодноразово перебирав одяг із специфічним запахом, щоб віднайти якийсь скарб. Тут винні не настільки люди – наскільки держава, яка довела їх до такого стану.
Поки наші можновладці вказують у своїх деклараціях колекції годинників вартістю мільйони доларів та інші «дрібнички», люди змушені доношувати чужі речі. І жодного покращення поки що не видно.
Марко КЛЕВЕЦЬ
Під Тернополем століттями існували підземелля, про які й досі ходять легенди. Історики підтверджують, що під…
Зоряні Казмірчук 18 років. Вона навчається на правового журналіста у Тернополі і працює баристою. Але…
На Тернопільщині затримано директора психоневрологічного будинку- інтернату, який, за даними слідства, систематично відправляв мешканців закладу…
Прокурори Бережанської окружної прокуратури заявили позов до недобросовісного місцевого забудовника, який ухилився від сплати пайової…
З липня перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення став загальноукраїнською тенденцією. Причина однакова для всіх…
https://www.youtube.com/shorts/mzOJ5FcYHpI Фенікс, який нарешті злетів. Моя історія в "4.5.0". Коли вперше взяла до рук зброю,…
