Чи може бабуся замінити маму – поради психотерапевта з Тернополя

0
1859
Марія Хомів, психотерапевт, автор і координатор проекту для вагітних "Школа щасливого материнства св.Анни"
Марія Хомів, психотерапевт, автор і координатор проекту для вагітних “Школа щасливого материнства св.Анни”

Про позитивний вплив на дітей бабусь і дідусів, їх життєвого досвіду, ласки, казок, уваги – мовлено-перемовлено. Дітям це дуже потрібно. Але є інша сторона – тіньова. У яких випадках бабці і дідусі шкодять молодому подружжю після народження дитини? Які їх дії є справжньою допомогою, а які – заважають?  Кілька порад від Марії Хомів, психотерапевта, автора і координатора проекту для вагітних “Школа щасливого материнства св.Анни”.

У старших є досвід – вони можуть підтримати розгублених батьків. Порадити, вберегти від неправильних кроків в догляді за дитиною. У перші дні після пологів бабусі незамінні – помагають молодим мамам увійти в нову роль, відпочити і навчитися поводитися з малюком. До того ж, залишити на них на якийсь час  дитину спокійніше, аніж на чужу людину.

Бабусі і дідусі помагають онукам розвиватися. Якщо у мами, зазвичай, накопичується безліч справ, то старше покоління знаходить час, не кваплячись – і в ігри з дитиною пограти, і розповісти цікаві історії, і передати традиції, навчити життєвих принципів. Але це важливо тоді, коли їх про це просять. Якщо ж молоді батьки повністю справляються з усім самостійно, бабусі і дідусі мають прийняти це,  як за абсолютно нормальну річ і не втручатися у розвиток сім’ї.

Свого часу будучи далеко не ідеальними батьками, дідусі і бабусі іноді хочуть ніби реабілітуватися в очах своїх дітей. Тому  можуть принижувати їх авторитет, як молодих і недосвідчених батьків. Можуть як свідомо так і несвідомо підкуповувати любов  внуків солодощами, подарунками тощо.  Якщо відчуваєте, що дідусь чи бабуся, не зважаючи на всі ваші домовленості, все-одно роблять по-своєму, аргументовано поясніть свою позицію і вислухайте їх думку. Можливо, їхній досвід і мудрість дійсно в окремих випадках стануть у пригоді.

Коли ви у деяких питаннях виховання не згодні з вашими батьками, то пояснити це слід і дитині. А якщо поведінка ваших близьких категорично не вписується у ваш стиль виховання, тоді слід провести “роз’яснювальну бесіду”, чітку і коротку, без різних ліричних прикладів. При потребі – кілька разів. Бажано – разом із чоловіком, дотримуючись спільних принципів. Пояснити,  що стосунки з дітьми будуєте самостійно (тому що є дорослими людьми) і це ваша дитина – подобається це старшому поколінню, чи ні.

Трапляється, що бабуся прагне замінити маму. Такі ситуації природні. Треба бути готовими відкрито обговорювати проблеми, ваші негативні переживання. Описуйте свої почуття. Це найбільш конструктивний шлях вирішення проблем.  Важливим є впевнена власна позиція, чітке дотримання меж: я – мама, я знаю що мені потрібно робити.  А причин такої поведінки бабусь може бути безліч. У тому числі якісь попередні причини власного недореалізованого або мрію про краще, тепер вже реалізоване материнство.

Бабусі більше налаштовані на те, щоб сприяти хорошому настрою дитини, аніж її розвиткові.  Тому все роблять за малюка. Не беруть до уваги той факт, що певні труднощі сприяють його розвиткові. Наші розумні діти схоплюють усе миттєво, відразу бачать, хто може поступитись. Звідси й бере свій початок маніпулятивна поведінка дітей. Крім того, багато сучасних мам полюбляють новітні виховні методики. І виходить, що кожен учитиме дитину по-своєму. У результаті в неї може сформуватися роздвоєння або суперечливість особистості. Тому найкраще, коли батьки та бабусі-дідусі приймуть  згоду щодо поступлення своїх виховних принципів на користь батьків (я маю на увазі адекватних батьків).

Буває, що бабусі й дідусі від «різних сторін» не дружать між собою. Тому нерідко «перетягують онука на свою сторону». Щоб цього уникнути, чітко дайте зрозуміти обом сторонам, що ваша дитина – не засіб для їхніх розбирань. Строго-на-строго забороніть подібну поведінку при малюкові.

Межі у вихованні і догляді за дітьми, куди не можна пускати батьків, молодій сім’ї варто визначати ще під час вагітності. Обговорювати бажані і прийнятні стилі поведінки, межу доступності у сім’ю родичів і їх допомоги. Тобто «ми мріємо, що ви помагатимете нам у побуті, якщо ми не встигатимемо, але не у догляді та у вихованні дитини».

Причина непорозумінь між молодим подружжям і батьками – цінності, стандарти поведінки і знань. Сучасні діти, теперішні методи виховання та й навіть базові принципи грудного вигодовування відрізняються від тих, у яких виховувалися наші батьки. І вони цього не усвідомлюють, не розуміють.

Не дозволяйте іншим заміняти ваші ролі і видаляти вас з батьківської відповідальності. Саме ви є і маєте залишитись батьками вашої дитини. Після появи малюка у відносинах між членами сім’ї зростає рівень взаємної психологічної експлуатації. Це проявляється в намаганні одного з членів сім’ї проявити свій характер і психологічний статус.

Довірливе і відкрите спілкування, обговорення проблем і сумнівів – помагають подолати непорозуміння у молодій сім’ї. Попереджують конфлікти  побудова відносин на рівноправності, взаємної відповідальності, довіри і пошани. Не дозволяйте проблемам увійти у вашу сім’ю та зруйнувати її.

Поради щодо профілактики конфліктів:

*      Не робіть зауважень одне одному у присутності інших.

*      Не перебільшуйте власні здібності й досягнення, не вважайте себе завжди й у всьому правим.

*      Будьте уважними, умійте слухати.

*      Говоріть тільки про конкретну поведінку в конкретній ситуації.

*      Відкладіть «дискусію», поки не заспокоїтесь. Якщо є претензії до когось із членів сім’ї, поговоріть з ним, коли охолонете.

*      Намагайтеся зупинити спалах гніву – порахуйте до 60, перш ніж почнете говорити.

Ярина БОЙКО

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ