Медичні працівники пенсійного віку вчаться користуватися планшетами

Перший пункт швидкої медичної допомоги  в Тернополі створили у 1944-му році. Він налічував чотири  фельдшери та одну кінну підводу. Виклики до хворих приймали безпосередньо в пункті, бо вулиці в місті не мали номерів, а люди – телефонів. Забезпечення ліками тоді було обмежене й примітивне. А сьогодні – майже в кожному мікрорайоні Тернополя вже є своя підстанція і по кілька карет швидкої. Чи поліпшилося надання медичної допомоги?

– Я якось стала свідком роботи нашої швидкої, – розповідає тернополянка Марта Світлецька. – Ми побачили на вулиці велике скупчення людей. Підійшли. Нам сказали подзвонити на швидку, бо жінці літнього віку стало погано. Ми зателефонували, а деспетчерка на нас насварилася, мовляв, вже два рази дзвонили, скільки ще треба. Приїхали через 40 хвилин.

– Я не скажу, що наша швидка допомога працює погано, – вважає тернополянка Юлія Валах, – але таке враження, що в них окрім знеболюючих і заспокійливого, більше ніяких ліків з собою і немає.

Першу в цьому році станцію швидкої допомоги відкрили сьогодні на Тернопільщині у селі Березовиці. Заплановано перерізати стрічку ще в двох нових підстанціях у наступному місяці. Також до кінця першого кварталу 2017-го тут запрацює єдина оперативно-диспечерська служба. Нині Тернопільська область – одна з лідерів за кількістю створених пунктів швидких. Чи впливає це на ефективність роботи медиків, і чи поліпшить це здоров’я населення?

Самі ж працівники станції швидкої допомоги запевняють, – ліками і необхідним обладнанням повністю забезпеченні. Ольга Гошівська працює тут фельшером уже 8 років. Найбільше, заважають роботі безпідставні виклики.

– Зазвичай викликають в громадські місця, – каже вона, – Сиділа бабуся, дивилася у вікно, побачила, що п’яний лежить. І зателефонувала на швидку. Ми приїхали, а він вже десь пішов. А ще буває, що ми кажемо сказати свою адресу, ім’я й прізвище і той, хто дзвонить, кидає слухавку.

Хвалить свій автомобіль і водій Роман Маленький:

– До машини в мене претензій немає. А от до інших водіїв є. Інколи спішиш на виклик, а вони не дають дорогу. Минулого тижня за моє чергування було 12 викликів, цієї ночі – 4. Але то тільки в мене. А ви помножте на всі бригади.

Поліпшити швидкість реагування мала також єдина оперативно-диспетчерська служба Центру екстреної медичної допомоги, яку планували створити до кінця 2016-го. Проте її відкриття  перенесли на перший квартал цього року.

– Складність полягає в тому, щоб навчити медичний персонал, який переважно пенсійного віку, користуватися планшетами, – пояснює директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Михайло Джус. – Раніше вони виїжджали на виклик і заповнювали картки, а тепер вся інформація має бути на планшеті. Тому вчаться. Ремонт в приміщенні вже є. все готово.

Працівники нової станції швидкого реагування кажуть, найефективніша допомога, – та й не лише медична, – це така, яку надали вчасно. Тому обіцяють працювати, докладаючи максимум зусиль.