Що приховують українські політики, або секрет Полішинеля

Навіть найцікавіша з оприлюднених українськими політиками декларацій навряд чи претендуватиме на здобуття Нобелівської премії в області літератури. А ось в Україні декларації стали справжнім бестселером.

Щоправда виникла певна суперечка щодо того, до якого жанру їх віднести. Європейці і американці кажуть – фантастика. Не можуть вони повірити, що таке буває. Пересічні українці вважають декларації трилером. Коли це читаєш, волосся дибки встає. А політики переконують, що це український побутовий реалізм. Ну таке у них життя і нічого з цим не вдієш.

Попри лаконічність викладу, закручений сюжет і несподіваний фінал, є у цих творах одне місце, яке не піддається розумінню. Мова про пункт «дата народження». Усі декларанти вказали, що це конфіденційна інформація. Дивно, як може бути конфіденційною інформація, яку за 30 секунд можна довідатися з допомогою будь-якої пошукової системи.

Можна з розумінням віднестися до намагання приховати вік жінок-політиків. Більшість з них так часто відвідували кабінети пластичної хірургії, що виглядають молодшими за своїх внучок. А навіщо це чоловікам? Їм навпаки варто було б гордитися віком. Бо якщо чиновник не досягнувши сорокарічного віку, спромігся нажити більше, ніж Президент США і Канцлер Німеччини разом узяті, то тут не соромитися потрібно, а хизуватися.

Марко КЛЕВЕЦЬ