Міському голові Тернополя подарували дві троянди

Поїзд єднання «Труханівська січ» об’їжджає Західну Україну зі своїми пасажирами – жителями Донбасу. В основному гостей зустрічають представники місцевої влади: міські голови, їх заступники, представники обласних і районних держадміністрацій. При цьому, найчастіше, про прибуття поїзда не знали громадські активісти цих міст. Тернопіль став винятком. – пише В час пік.

Перед акцією організатори зустрічалися з керівництвом Тернополя, які дали ряд обіцянок про відкриття пам’ятників і меморіальних дошок героям АТО і «Небесної сотні». Однак, вони не були виконані. Мабуть, тому чиновники вирішили «лягти на дно», проігнорувати приїзд агітаційного поїзда, не обтяжуючи себе презентацією міста.

Роль гостинних господарів Тернополя взяли на себе громадські організації і духовенство. Вранці брали участь у відкритті меморіальної дошки герою «Небесної сотні» Тарасу Слободяну, на встановлення якої зібрала гроші громада. Потім поспілкувалися зі школярами та студентами та відвідали колишні катівні НКВД, які зробили музеєм. Екскурсію проводив колишній в’язень цих підвалів.

Візит ввічливості

Якщо голова не йде до поїзда, то поїзд їде до нього. Міський голова Тернополя за цілий день не спромігся привітати гостей міста. Тому активісти вирішили самі його відвідати з букетом квітів. Але оскільки зустріч не вдалася, троянди довелося залишити біля входу в міську раду.

Піарники

Почувши про недбалість тернопільського керівництва, одна з відомих українських партій протрубила на всю країну про те, що організацію і витрати на зустріч поїзда єднання вона взяла на себе. Втім, це не перша заява про псевдо досягнення партії на цьому тижні.

Поїзд єднання «Труханівська січ»

Наш потяг можна назвати унікальним організмом, життєдіяльність якого складають цікаві люди. У своїх нотатках я буду про деякі розповідати. Причому, характеризувати їх будуть пасажири агітпоїзда.

Пан Микола (Микола Бондар)

Українець, отаман поїзда «Труханівська січ», один з організаторів проекту, володар 23-сантиметрового чуба, одержувач всіх вітальних короваїв (вже більше десятка), професійний провокатор, педагог. Вважає, що в Україні немає журналістики і політики. Де б ми не проїжджали, пане Микола або народився, або жив, або працював, або його «багато з цим місцем пов’язує». Молодь агітпоїзда назвала його головну перевагу: вчить їх думати і вміє майстерно підвести до правильних висновків.