Міський голова Тернополя мріє про велике місто

У червні голова тернопільської міської ради Сергій Надал видав розпорядження, згідно з яким трішки змінив порядок розгляду електронних петицій.

У тому розпорядженні щось там йшлося про ефективніше і об’єктивніше, про покращення і поліпшення. І було ще багато усілякого, на перший погляд гарного. Після цього розпорядження будь-яка петиція має набрати 300 голосів замість 250 і вкластися у 30 днів замість 90.

Може і правильно. Бо петиції інколи такі трапляються, що хочеться, щоб вони якомога швидше зникли із сайту міської ради. Крім того, за три місяці чи не кожна петиція може набрати необхідну підтримку. А навіщо міській раді зайвий клопіт?

Тільки у цьому місці є маленький нюанс. Справді дуже маленький, майже не помітний. На самому e-dem.in.ua/ternopil, де і реєструють ці злощасні петиції, є розділ нормативно-правова база. І у ньому йдеться, що кількість підписантів петиції залежить не від бажання міського голови, а від кількості проживаючих у тому чи іншому населеному пункті. І сказано там, що у містах з населенням від 100 до 500 тисяч підписуватися під петицією мають не менше, ніж 250 чоловік.

У Тернополі на сьогодні проживає близько 218 тисяч. Як бачимо, цілком достатньо було і 250 підписів.  То чому Сергію Віталійовичу так захотілося 300? Може тому, що йому здається, ніби головує він у місті, в якому проживає понад 500 тисяч чоловік. А це вже, погодьтеся, зовсім інший розмах.

Марко КЛЕВЕЦЬ