Куди подівся український рекет і як собі дати раду в Іспанії

Нині українським заробітчанам в дорозі безпечніше – зауважила Марія Костюк із Чорткова. Закордоном уже ніхто не зупиняє, щоб зібрати гроші. Жінка не раз зустрічалася з українським рекетом. Вона 16-й рік працює в Іспанії. З 2000 року живе у місті Мурсія. Працювала на фабриках і у різних людей. Нині – доглядає 87-річну жінку. Раз на рік приїздить додому.

Коли їхала на заробітки вперше, було і страшно. Вже в Іспанії нас перепинив український рекет. Хлопці з Чернівців. З автобуса треба було здати стільки-то і стільки-то. Вже забула суму. Але з жінок грошей не брали. Хлопці здавали по 30 доларів.

Їхала додому у 2002 році. В Іспанії нас везли одним автобусом, а вже на нашому кордоні сказали пересісти в інший автобус. Наші шофери, що їхали, сіли в легкову машину і щезли. А ми лишилися з другими незнайомими хлопами, які мали зброю. Дивлюся – автомат коло мене. Матінко Божа, а то що?  Серце калатало всю дорогу. В писку пересохло. Так нас везли до Тернополя. Водії готові були боронитися, якби рекет напав. А ми нічого не знали. Ніхто не попередив. Аж вже у Мукачеві сіли пообідати і все розповіли.

Тепер рекету нема. Принаймні, я не зустрічала. Десь до 2006 року ще перепиняли автобуси.

Водії часто рятують таких жінок, які їдуть вперше до Іспанії і їх ніхто не зустрів чи обманув. Хлопці мають сім’ї, житло. То як не має жінка де переночувати, беруть до себе.

Якщо їхати до Іспанії на роботу, то варто домовитися, щоб хтось зустрів. Щоб допомогли поселитися в українців і підшукати роботу. Але хтось допоможе, а хтось і ні. Є всіляке.

У Карітасі можна переночувати, безкоштовно пообідати і повечеряти. Я спочатку там перебувала, коли приїхала вперше. Там ми і до школи ходили, вчили мову.

У халепу може втрапити і молода жінка, і старша. Коли влаштовуєшся до когось на роботу, ти ж не знаєш, які ті люди. Може чіплятися якийсь дядько. Може і вдарити – тоді жінка ризикує потрапити до поліції. До знайомої із Заліщиків чіплявся дід, в якого вона працювала. Їй десь 45 років. Вона сказала тому дідові, що живе з чоловіком. Він аж хотів викликати таксі і поїхати до неї на квартиру, щоб переконатися, чи дійсно є чоловік. Вимагав її паспорта. А жіночка вже багато років там, знає добре іспанську мову, то ще його всяко обізвала. І до 60-річної можуть чіплятися, як дідові 80, наприклад.

Хто прибирає по хатах, погодинно – мають і до півтори тисячі євро в місяць. Мінімум можна заробити 650 євро.

Є жінки, яким більше 70-ти років, ще шукають роботу. Не хочуть повертатися додому. Якщо вона із 65-ти років отримує пенсію, то їй добре. Є й такі, що клімат підходить більше, а в Україні вони хворіли. Також якщо із зарплати сплачувати податок, то послуги лікарів – безкоштовні. Наприклад, за мене платять 180 євро податок щомісяця. Я маю документи і працюю легально. Мені там добре.

Старші жінки виходять заміж за іспанців. Буває, що отримують у спадок квартири. Дід помер, а вони потім ще його пенсію беруть. Там пенсія від тисячі євро до двох. То після смерті чоловіка половину держава виплачує вдові, якщо вони були офіційно одруженими.