«Можна багато зрозуміти про людину, запросивши її до столу», – Олена Герасименко

1
850

Олена ГерасименкоКоли вважати, що жінка, яка обожнює ресторани, вдома не любить готувати або не вміє – можна помилитися. Тернопільську телеведучу і авторку книжки «Купи мені любов» Олену Герасименко часто побачите в котромусь із ресторанів міста. У соціальних мережах вона часом пише пости про ті заклади, в яких трапезувала. Інколи критикує, інколи хвалить. Все робить щиро. Щиро і порається в себе на кухні. Але по-особливому.

Сиджу й думаю – як мало того літа, таке розмаїття городини, а часу для споживання обмаль. Хочеться усе запхати в холодильник, чи на сковорідку. Зварити зеленого борщу, овочеве соте в горщиках спробувати, запекти фаршировані баклажани, пиріг румбабаровий зробити – список можна продовжувати. Кожен сезон я відкриваю щось нове для себе. Наприклад, цьогорічний хіт – сирник з абрикосами. А минулого року, пригадую, був шпинатний пиріг й шарлотка зі сливами, а позаторік – налисники з чорницями. Як бачите, почала із солодкого. Так, це моя слабинка. Спокусити мене можна тільки солодощами. Тортами, тістечками, круасанами, штрудлями, млинцями. Потім міряю талію й кажу собі – стоп! А от до шоколаду я байдужа. Дивно, правда?

Люблю різні кухні. Не можу стверджувати, що поціновую лише якусь конкретну. До вподоби куштувати щось новеньке. Нещодавно спробувала італійські ньоки, на кшталт  лінивих вареників чи галушок, але в соусі.  Подобаються й грузинські страви – наприклад, долма, або голубці по-нашому. Люблю непоєднувані продукти, скажімо, м’ясо з фруктами. Можу тижнями їсти здорову їжу, а потім згрішити з піцою.

З української кухні варю борщ і різні зупи. Правда, лише на вихідні. Робочий тиждень забирає багато часу, тож традиційно, по-сімейному вдома лише вечеряємо. Це зажди салат, здебільшого овочевий із зелениною, сирна тарілка з різними горіхами й насінням та гарнір. Може бути риба, м’ясо, окрім свинини.

Не смажу котлет, тертюхів, відбивних. Надаю перевагу паровій кухні або запікаю у духовці чи на вогні. Мені важливо як і що, а не скільки. Хтось не звертає увагу на посуд, прибори, тарілки, а я люблю естетичне задоволення. Подобається гарно трапезувати. Для мене це культ. Але не перше, друге, третє і компот, як колись звикли, а мало їжі, проте корисно й вишукано.

На мої смаки вплинули подорожі, піклування про здоров’я, внутрішні потреби. Треба розширювати власні горизонти, це стосується й кухні теж. Стараюся наслідувати щось хороше, тому з кожної мандрівки маю нову страву, яку хочу повторити удома.

їжаСмаки змінюються разом зі мною. Колись терпіти не могла грейпфрутового соку, хурми, а зараз шукаю їх на полицях. Раніше на яблука навіть не дивилася, тепер можу з’їсти кілограм улюбленого сорту за лічені хвилини. Не знаю від чого це залежить. Мабуть, від гормонів. На все свій час. Але є речі незмінні, які я продовжую любити ще з дитинства. На зразок вареників з капустою.

Обов’язкова спеція – це моє бажання. Інакше нічого не вийде. Надихаю себе сама. Дивлюся різноманітні майстер-класи, читаю рецепти. Далі – як підкаже шлунок. Люблю запах кінзи, базиліку. Смак – руколи й горгонзоли, сухого вина.

У мене є маленька пристрасть – я обожнюю ресторани. Тому часто фотографую різні кухні, де буваю. Завжди стежу, як подають страву.

Я гурман кухні. На сніданок – кава, сир. Обід – як правило, з друзями, а вечеряти можу вдома впродовж кількох годин, поки сонце не сяде. Інколи собі дозволяю багато, інколи обмежую. Стараюся не вживати фаст-фудів, солодких газованих напоїв, на столі – обмаль хліба й картоплі. Майже ніколи не купую ковбасних виробів. Жирного м’яса не їм взагалі, в тому числі сала, смальцю тощо. Сухарики, чіпси й подібна зараза – табу. Зловживати можу тільки солодким. Страждають потім мої сукні.

кава і круасанПрислухаюся до свого організму – що він вимагає. Бувають дні, коли нестерпно хочеться квашеної капусти. Інколи мені просто пахнуть морепродукти. Але не було жодного дня без кави, це правда.

Кажуть, що люди худнуть від емоцій. Нема настрою – нема апетиту. В мене так і є. Співчуваю тим, хто стрес заїдає. Тоді необхідно щось переосмислити.

Є їжа фізична, є духовна.  Від першої залежить здоров’я, а від другої – емоційний стан. Важливі – обидві, тому з обережністю треба споживати і ту й іншу. Маю улюблену цитату – «чим серце наповнене – те говорять уста». Усе, що людина споживає всередину , але не фізичне – і є духовною їжею. Книги, спілкування, фільми, музика, тощо. Мозок теж хоче їсти

Інколи індикатором людини є її поведінка за столом, вибір меню. Бо шлунок починається з голови. Можливо, комусь смішно, але це своєрідний тест. Я можу багато зрозуміти про співрозмовника, запросивши його до столу. Вибір меню теж залежить від характеру людини. Холерики, здебільшого, обирають гострі страви. Сангвініки – щось неординарне, а меланхоліки оберуть звичну кухню.  Навіть вибір чаю чи кави символізує особистість. Це мої власні спостереження, усіх секретів розкривати не буду.

Як гість використовує столові прибори, що замовляє на аперитив, які страви поєднує – можна пізнати багато. Пам’ятаю, перед одруженням хтось мені сказав – хочеш зрозуміти, чи зможеш прожити зі своїм чоловіком, уважно поспостерігай, як він їсть. Швидкість трапези, розмова під час споживання страв, манери, кількість їжі – іноді вам розкажуть більше, ніж його слова про любов. Якщо його поведінка за столом вас дратує – будуть проблеми. Кажуть, шлях до серця лежить через шлунок, повірте, є відстані більш скорочені. Кожен обирає своє.

Улюблені рецепти Олени Герасименко

сирник з абрикосамиСирник з абрикосами, можна з персиками

Робила і те й інше. На 1 пачку сиру – 3 яйця, 3 ложки манки, 100 г цукру. Ванілі або кориці, хто що любить. Можна кілька грамів рому. Спочатку потрібно збивати яйця з цукром у блендері, потім додавати сир з манкою. Дно форми натираю маслом, посипаю манкою, тоді фрукти, заливати масою сирною, решта абрикосів зверху. У духовку на 50 хвилин. Сирник  краще розрахувати на 3 порції, тоді яєць можна менше. Але завжди дивлюся на око, можу експериментувати.

Налисники з чорницею

Тісто – 6 яєць, збиваю міксером, 1 л молока, борошно даю на око, щоб була консистенція сметани. Смажу налисники. На таку порцію молока можна й гостей запрошувати. Чорницю мелю у блендері з цукром. Далі – сир з цукром. Можна масу змішати, а я роблю окремо – налисники з сирною начинкою, поливаю чорничним соусом. Смакує з кулькою морозива.

Салат теплий

Зелена подушка на ваш смак – салат фрізе чи айсберг, рукола. Заправити оливковою олією і бальзамічним соусом. На пательні смажимо морепродукти – мідії, креветки, шматочки лосося, на ваш вибір. Додаємо перець болгарський, помідор. Усе підсмажене – на зелену подушку, притрусити пармезаном. За бажанням можна придумати соус. У мене ніколи не виходить однаковий салат, бо я мушу його чимось здивувати. Наприклад, своєю фантазією. Тому сміливіше заходьте на кухню – продукти люблять експерименти.

салат теплий

1 коментар

  1. все це прекрасно. що ви шановна описали. Але в м1сцевост1 де ви знаходитесь. дуже мало людей. котр1 можуть соб1 дозволити щось под1бне. бо кожен кр1м роботи за яку платять дуже мало. ще мають ц1лу купу 1нших обовязк1в – город. корови. д1ти. Так що ваша казка не для наших жител1в. Це б1льше для москвич1в. Дуже як1сть життя в Тернопол1 низька.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ