У нас дуже багато мудрих народних приказок. Вони не менш красиві, не менш об’ємні і важливі, ніж мудрості Соломона.
Мудра людина та, яка інтелектуальна і добра. Якщо інтелектуальний і не добрий – це вже не мудрий. Може бути дуже розумний, але злий. Це щось на межі з нечистою силою. З такою людиною страшно мати справу. Є народне українське прислів’я – краще з мудрим загубити, ніж з дурним знайти.
Яка людина – можна зробити висновок по діях. Інтуїтивно – важко. По ділах її можна бачити. Я вже не кажу – судити. І треба проводити дуже тонку грань. Є багато хворих і вони злі від того. Наприклад, епілептики. Багато жовчних людей. А він просто хворий на печінку і тому злий, подразливий. Є жовчні характери. Лікар не має права одразу так оцінювати. Повинен усіх сприймати однаково.
У моєму житті траплялися інтелектуальні і злі люди. Але таких виражених типажів не так багато. В більшості є трохи мудрий, трохи злий, а ще до того всього – трохи хитрий. Багато – хитрих людей. А є мудрі і добродушні. Вони здаються добрими. Є мудрі і амбіційні. Вони здаються інтелектуальними, креативними і діловими. А яка в них друга сторона медалі – Бог його знає.
Микола НАВРОЦЬКИЙ, лікар-невропатолог, бард, філософ