Тернопільський священик розповів, навіщо на території церкви стоматологічний кабінет

0
613

zinkevych-678x381Останнім часом у ЗМІ з’являється чимало інформації на релігійну тематику. На жаль, вона не стосується моралі, віри чи любові, а навпаки – деякі видання намагаються «очорнити» Божі храми і їх настоятелів. Неодноразово тернопільські видання писали про Свято-Троїцький духовний центр та його настоятеля – митрофорного протоієрея, отця Анатолія Зінкевича. Про дорогі автомобілі, стоматологічний кабінет ледь не у храмі, відносини із Почаївською лаврою… Ми вирішили зустрітися із отцем Анатолієм, щоб поставити всі крапки над «і». – пише «Свобода»

Про Почаївську лавру…

Я там перебував більше п’ятнадцяти років, займався різними питаннями.  Повірте, не маю нічого проти лаври. Церква – святе, це люди в ній грішні. Я виступаю проти заміни духовної практики політичною. Коли  українцям за українські гроші, на українській землі забивають мізки російською політикою.  Знаю дуже багатьох монахів звідти, котрі свого часу і мене настановили на шлях, по якому йду нині. Не маю нічого проти  намісника Почаївської лаври.  Визнаю, що там є чимало добрих, Богопослушних монахів. Але… Є і ті, котрі заслані з московських шкіл для ведення антиукраїнської політики. Це диверсійний загін, котрий робить медвежу послугу Почаївській лаврі…

…У деяких ЗМІ до мене неоднозначне ставлення. А все тому, що я вкотре піднімаю питання, яке, на жаль, різні політичні сили обговорюють лише тоді, коли їм це вигідно. А саме – п’ять років немає жодної інформації стосовно того, чи повернулася Почаївська чудотворна ікона Божої Матері із Росії. Святиня вартує кількасот мільйонів  доларів! Хоча я вважаю, що вона є безцінною. Ніхто з тих часів не проводив у лаврі інвентаризацію. Тому я, як голова громадського руху «Українські святині – українському народу», неодноразово піднімав це питання перед депутатами обласної ради попереднього скликання. Та з боку тодішньої влади я не бачив жодної підтримки, окрім пустої балаканини.  Сьогодні, заручившись підтримкою депутата Михайла Тимошика, хочу вкотре звернутись до обласної ради із запитом провести інвентаризацію у Почаївській лаврі, щоб з’ясувати, чи є там чудотворна ікона Божої Матері. Це повинні зробити спеціалісти в присутності громадських активістів та свідків.

Що насправді відбувається у Духовному центрі

З перших років незалежності у Тернополі споруджується величний Свято-Троїцький духовний центр на честь князя Данила Галицького Української православної церкви Київського патріархату. Духовенство Центру прагне вирішувати проблеми не лише релігійного, а й релігійно-соціального характеру. Це, зокрема, виховання дітей-сиріт, а також залучення до активного життя людей похилого віку. Центр будується для увічнення пам’яті загиблих, репресованих, депортованих, усіх, хто поклав свої голови за Україну, за віру православну! Ми ставимо також за мету відродження історичної пам’яті про часи Галицько-Волинської держави, коли під блискучою орудою князя Данила вона стала одним із найвпливовіших центрів Європи. Приємно, що обласна державна адміністрація спільно з обласною радою та її депутатським корпусом нині знову повернулися обличчям до проблем Духовного центру, сприяючи у добудові сиротинця та облаштуванні прилеглої до нього території. Така увага яскраво засвідчує про продовження плідного діалогу влади і Церкви на Тернопіллі, у яких одна спільна місія – формування територіальної громади, побудованої на принципах високої духовності, соціального захисту тих її громадян, які потребують цього найбільше: дітей-сиріт, перестарілих та немічних людей. Після завершення будівництва у Духовному центрі будуть розміщені школи мистецтв і народних ремесел, паломницький центр, лікарня з інститутом сімейних лікарів, музей, будинок для самотніх людей похилого віку та сиротинець.

Переконані: спільне будівництво сиротинця й облаштування прилеглих до нього територій сприятиме поглибленню і розбудові співпраці державних органів із релігійними громадами краю та стане добрим прикладом для інших. Віримо, що із завершенням будівництва Свято-Троїцького Духовного центру у ньому знайдуть прихисток афганці, чорнобильці, ветерани АТО. Благодійні акції будуть спрямовані на підтримку немічних.

Чи є насправді на території Духовного центру стоматкабінет?

«Звісно, є! Але, щоб ви розуміли, це – один із напрямків нашої соціальної програми. Розкажу спочатку. Колись я повністю за власний кошт облаштував в одному з приміщень центру бювет. Туди міг заходити будь-хто із тернополян і вдосталь набирати води. Коли у місті не було водопостачання, то люди ставали у черги. Але, на жаль, деякі наші громадяни не звикли шанувати чуже майно. Тому ламали пристрої подачі води, вибивали двері, водили тварин і навіть, як не прикро про це говорити, зробили громадський туалет. Я втомився вирішувати усі ці проблеми і вивів воду на вулицю. У приміщенні ж зробив ремонт.

Лікар, котрий відкрив у нашому центрі стоматологічний кабінет, недавно закінчив виш. Чоловік мав потрібну апаратуру. А ще у нього добре серце. У розмові з ним я запропонував відкрити в нас кабінет за умови, що кілька разів на тиждень він надаватиме стоматологічні послуги сиротам, нужденним, тим, котрі не мають можливості відвідувати кабінети, де, зазвичай, дорогі ціни. Чоловік сплачує комунальні послуги і лікує тих нужденних, котрих ми до нього скеровуємо. І все! Більше жодного зиску з нього ні я, ні Духовний центр не маємо. Чому зробили з цього аж таку проблему, не розумію. Це звичайна практика, яка є в усьому світі. Напевне, нам ще важко відійти від «совка».

До слова, у тому приміщенні стоматкабінет працюватиме тимчасово. Його облаштуємо в іншому місці. А тут буде іконна крамничка.

Домашня школа «Брум»

«У нас в заплановано надзвичайно багато різноманітних соціальних проектів. Правда, сьогодні  виконуємо тільки 30% із наших задумів.

Наші отці проводять Богослужіння, духовні бесіди, сповідь у лікарнях, сиротинцях, будинках пристарілих. Намагаємося докладати максимум зусиль, щоб навернути людей до Бога, допомогти, порадити. Для самотньої людини щира розмова дуже важлива.

Також приємно зазначити, що на території нашого Духовного центру діє домашня школа «Брум». Нині тут організовано літній табір для дітей як з особливими потребами, так і всіх бажаючих тернополян віком від 5 до 8 років. Надзвичайно радісно спостерігати за ними. І те, що діти з особливими потребами та звичайні малюки перебувають разом, вважаю, дуже добре. Цей табір відвідують і мої внуки, яким дуже сподобалося спілкуватися з однолітками. Такі зустрічі, спілкування, навчання – дуже важливі для реабілітації діток з особливими потребами, адже вони намагаються бути схожими на інших, стараються навчатися добре. А для звичайних діток – це урок милосердя і людяності. Тут навчають опікуватися слабшими».

Ми також поспілкувалися з викладачами й батьками вихованців цієї школи. Вони радо поділилися напрацьованими методиками.

Тетяна Нусс, вихователь у домашній школі «Брум»:

«Відкриття цього закладу ініціювали батьки дітей з особливими потребами. Отець Анатолій охоче пішов їм назустріч і надав приміщення. Майже рік ми займаємось у школі. Коли інші батьки побачили, як у нас добре та весело, то почали приводити навіть здорових діток. Тут здійснюють інклюзивне навчання дітей від 5 до 9 років за різними методиками, в основі яких –  метод Монтесорі. Сьогодні у школі 10 учнів».

Також вихователь розповіла, що планують навчати більше дітей, знайти спонсорів, котрі могли б забезпечити матеріальну базу. А ще педагоги й батьки щиро вдячні отцю Анатолію за те, що робить дуже багато, щоб навчання відбувалося в комфортній атмосфері.

Думка з приводу петиції про заборону використання у церквах гучномовців

Нещодавно тернополянин подав петицію про заборону використання гучномовців у тернопільських церквах у ранковий час. Триває збір підписів. Лише після того, як петицію підпишуть 300 і більше жителів обласного центру, її розглядатимуть у міській раді. Ми поцікавилися думкою отця Анатолія.

«Я багато де побував. І в Америці, і в Європі, тож маю з чим порівняти. До прикладу, візьмемо Стамбул. Там з самого ранку на всіх вулицях з усіх гучномовців транслюють службу. І жодного дискомфорту ніхто не відчуває. Навпаки, це можливість долучитися до молитви усім вірним. По-друге, є норми, законодавство, згідно з якими з 23 до 6 год. не можна заважати іншим. Церква цього і не робить. Колись гімн транслювали через гучномовці у всьому місті о 6 год. І мені дуже шкода, що це відмінили. І нікому це не шкодило, так само, як і ранкова молитва.

До мене не надходило жодних розпоряджень стосовно такої заборони. Тож я не збираюся нікого слухати і через чиїсь забаганки вимикати трансляцію Богослужінь.

Нині, хвала Богу, не часи Радянського Союзу, і враховують інтереси християн. Людям, навпаки, треба думати, як піднімати духовність, навчати нашу молодь Богопослушності, моралі, водити  дітей до церкви, а не займатися непотрібними речами».

Настоятель Свято-Троїцького Духовного центру  подякував усім небайдужим громадянам Тернополя, котрі долучаються до церковного життя, жертвують на розвиток і розбудову духовного храму, зокрема жертводавцям – Василю Лило, Ігорю Юхимцю, Михайлу Шеремету (з Америки), Олегу Яремку та багатьом-багатьом іншим.

«Звертаюся до журналістів, котрі пишуть про наш Духовний центр, зокрема про стоматологічний кабінет. Знайдіть мужність опублікувати на своїх ресурсах цей матеріал. Цим доведете свою політичну незаангажованість», – завершив розмову отець Анатолій.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ