Голос якого Бога насправді чула монахиня з Тернопільщини

7
3897

ArticleImages_66878_170503_4Такими, що суперечать Святому Писанню, вченню Церкви та її доктрині, визнала УГКЦ «об’явлення» і «послання» сестри Марії Баран, які поширювали у монастирях Св. Теодора Студита у с. Колодіївка та Введення в храм Пресвятої Богородиці в смт. Великі Бірки на Тернопільщині. – повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

Цього висновку Церква дійшла після багаторічного вивчення питання. Відтак, згідно з рішенням Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, яке оприлюднили 3 травня 2017 р., сестра Марія Баран та о. Антоній Григорій Планчак, який поширював ці «об’явлення», більше не можуть надавати від імені Церкви духовний провід і розповсюджувати будь-які «об’явлення» та «послання». Обидва монастирі реорганізують через виявлені там проблеми, повідомляє кореспондент РІСУ Володимир Мороз. Вірним радять поки не їхати туди. Присвячені цій проблемі прес-конференції проходять у всіх єпархіях УГКЦ.

«Вважаємо, що з боку церковної влади було б неприпустимим замовчувати ці зловживання. Від імені Української Греко-Католицької Церкви просимо пробачення у всіх тих, хто постраждав від обману “об’явлень” чи кому було завдано духовної кривди або шкоди психічному чи фізичному здоров’ю», – звертаються єрархи УГКЦ у спеціальній заяві, оприлюдненій на сайті УГКЦ.

Йдеться про твердження, нібито сестра Марія Баран «чує голос» Бога Отця, Бога Сина, Бога Духа Святого, Пресвятої Богородиці та окремих святих. Ті «послання» записував о. Антоній Григорій Планчак, який підтверджував їх вірогідність і походження від Бога, не маючи на те прав і повноважень.

Обидва монастирі – у Колодіївці та Великих Бірках – розміщені на території Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ. 3 травня 2017 р. відповідне Звернення Синоду Єпископів оголосив її єпарх, архиєпископ і митрополит Василь Семенюк. Також ситуацію пояснює місцевий єпископ-помічник Теодор Мартинюк.

«Обов’язком церковної влади є дбати про чистоту віри Божого люду, у тому числі монашества. Тривалий час Церква придивлялася до цього явища “об’явлень”, відбулися канонічні візитації у 2005, 2010, 2014 і 2015 роках. Останню візитацію провели на найвищому рівні – троє єпископів за дорученням Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава та за дозволом місцевого єпископа Василія Семенюка, — каже владика Теодор. — Було також виявлено, що до вказівок церковної влади  більшість членів цих спільнот не дослухалися».

Відтак Церква створила комісію для вивчення проблеми «об’явлень». До неї, за словами єпископа Теодора, включили кращих фахівців як з УГКЦ, так і з-поза неї, в тому числі з-за кордону.

Як каже екзарх Одеський і голова Патріаршої комісії у справах монашества єпископ Михайло (Бубній), комісію для вивчення «об’явлень» очолила сестра Наталія Мельник – генеральна настоятелька Згромадження сестер Пресвятої Родини і голова Ради вищих настоятельок інститутів богопосвяченого життя УГКЦ. Також до комісії увійшли редемпторист о. Петро Баран – духівник багатьох жіночих монастирів; провінційна настоятелька сестер редемптористок сестра Теодора Шувар, сестра василіянка Василія Струтинська і сестра Йоанна Заблудовська із Ґданська – директор центру домініканців у справах новітніх рухів.

Під час візитацій і роботи комісії відбулися розмови з усіма членами чернечих спільнот у Колодіївці та Великих Бірках.

«Ті об’явлення стали причиною внутрішнього поділу у монастирях: створилися групи, які прийняли їх, а інші вважали, що вони неправдиві», – продовжує владика Михайло (Бубній).

Також в обителях виявили порушення монашої дисципліни. Як виявилося, священик із Колодіївки, який практикував екзорцизм, не мав дозволу від єпископа на це тощо. Дійшло до того, що визначення того, чи може той чи інший брат перебувати у монастирі, проводили не відповідно до монаших конституцій, а з огляду на «об’явлення» с. Марії Баран, що недопустимо, зазначив владика Михайло.

«Рішенням Глави Церкви відбудеться реорганізація обох монастирів, духовна формація монахів і монахинь. Маємо надію, що в найближчому часі їх буде відновлено і можна буде відвідувати ці обителі», – деталізує владика Теодор.

Тож незабаром будуть нові рішення щодо монастирів.

«Ми, як єпископи, відповідальні за добро цих монастирів і людей, які йдуть до них. Ми змушені констатувати, що в тому вигляді, в якому вони є зараз, ці монастирі не можуть існувати», – говорить єпископ Михайло.

7 КОМЕНТАРІ

  1. Цікаво як перевіряли чи ці свідчення від Бога, це може перевірити лише Бог ) а поставити клеймо і обпаплюжити то дуже легко набагато легше як перевірити свідчення. Головне посада яку ти займаєш і ти можеш давати коментарі, набагато важче щось взяти і самому зробити. Мені цікаво скільки хворих оздоровила(екзорцизмів провела) комісія що дає оцінку о. Григорію Планчаку до того ж аргументи які?

  2. Можливо це “відповідь” отцю Григорію Планчаку ” того, кого” отець виганяв із життя людей. Це час випробування для отця, для всіх монахів-студитів. Владика Теодор старався дуже коректно, виважено дати роз”яснення. Час розставить все на свої місця

  3. Знаю багатьох людей, які тільки зі словами вдячності можуть відгукуватись про отця Григорія Планчака та монахів Колодіївського монастиря. Багато людей навернулось до Бога, отримали духовну допомогу. Ігумен – глибоко духовна людина, талановитий проповідник, умілий пастир. Слухаючи його науки, відчуваєш, як глибоко розкривається суть питання, пояснюються причинно-наслідкові звязки, і усвідомлюєш як людина любить Бога і опікується іншими, щоб вони розуміли і працювали над своїм духовним зростанням, вірою… А тепер йому хочуть заборонити духовний провід? Щось тут не те… Якщо ж виникають терпіння, вчив о.Григорій, то це випробування, які треба гідно знести. Упевнена, що з Божою допомогою отець ігумен їх знесе. Дай Боже йому кріпості!!! Амінь.

  4. Щиро за о Григорія!Завжди навертав до Бога і допомагав духовно!справді нехай Бог йому допомагає а далі все буде як має бути

  5. Господь почув праведника
    1990 року захворів мій батько. Він дуже взяв собі до голови, і це була головна причина хвороби, що через мою конфесійну належність йому не раз погрожували спалити хату і розправитись зі мною. Лікували його відомі лікарі-професори з Івано-Франківська, за нього возносили молитви священики у церкві, але стан здоров’я батька не поліпшувався. 1992 року завдяки адміністраторові церкви Вознесіння Господнього, що у Львові, священикові-лікарю о. Леонідові Костку батьком цілий місяць опікувались у львівській лікарні. Та стан погіршувався. Коли ми брали його додому, професор сказав: «Вибачте, але готуйтеся до найгіршого. Ми безсилі допомогти. Тільки один Господь може врятувати вашого батька…»
    Через кілька днів ми поїхали з хворим до Креховецького монастиря, де наставником новаків (кандидатів до монашества) був о. Григорій Планчак ЧСВВ, якого я особисто добре знав. (Сьогодні він ігумен монастиря Св. Теодора Студита в с. Колодіївці на Тернопіллі). Ми просили отця помолитись за тата, попросити заступництва у Всевишнього. І Господь почув його благання, звершилось чудо… Як говорить св. ап. Яків, «Ревна молитва праведника має велику силу». А через кілька днів зі Львова зателефонував до нас о. Леонід з наміром висловити нам щирі співчуття (оскільки знав, в якому стані ми забрали батька з лікарні). Та приємно здивований змінами в його здоров’ї, розділяючи нашу радість, дякував Богу за Його ласку.
    Відтоді минуло вже 15 років. І ми безмежно вдячні Богу, що батько досі з нами.
    Отець Михайло.

    «Галичина» (Івано-Франківськ), 4 серпня 2007
    http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/2007/08/14/9317.html

  6. Церковники владці не вміють слухати думку інших та не знають навіть недавньої історії католицької церкви. Нагадую їм про сестру Жанну Гійон (Jeanne Marie Bouvier de la Motte Guyon), яку за її книгу про спосіб молитви під назвою ” Пізнання глибин Ісуса Христа” іх попередники засудили до відбування тюремного покарання ( з 1698 по 1703 рок провела в Бастилії).
    Нинішнім екселенціям -контролерам теж щось заступило очі та затуманило розум. Виглядає на мамону

  7. В монастирі головне це послух. Якщо монахи не слухають керівництво, то вони не можуть бути монахами. Мені смішно читати коментарі тих людей які тут щось там умнічали про церковників і владу. Що буде в армії наприклад, коли не виконують наказу? Трибунал. Яка різниця що там чула с. Баран, і що проповідував о. Планчак? Якщо вони не хотіли слухати настоятелів. Навіть якщо він і дійсно виганяв бісів. навіть якщо й дійсно уздоровлював людей, але не мав послуху, то який він монах? Сказали ж йому: зроби так і так. Не послухався? Ось і отримав. А для коментаторів: людці! якщо ви нічого не тямите в справах духовних, то навіщо обмовляєте церковну владу і тп? Потрудіться чуть-чуть! Відкрийте устави монаші. Почитайте хоч трішки. І не позортеся тут. Я не був знайомий з о. Планчаком. Але я вірю в те, що якщо він просто попросить вибачення, і навернеться, то йому в церкві завжди буде відкриті двері. Почитав у вікіпедії про нього. Вроді нормальний мужичок) А про послання, то як в Біблії пише, що й диявол може прикидатися ангелом світла. Ні я, ні будь хто інший не може оскаржувати чи підтверджувати об’явлення. Але якщо вони й трапляються, то потрібно розказати церковній владі. Вона призначить уповноважених людей. які будуть вивчати, і потім буде висновок чи ті об’явлення від Бога чи ні. Також по плодах буде видно чи вони такі. Якщо о. Планчак не хотів просто послухати голосу настоятелів, це знак гордині. Це не є плодом Святого Духа.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ