Країна, у якій не можна вірити нікому

0
114

Сьогодні зранку Гідрометцентр обіцяв, що у Тернополі буде без опадів. Я повірив. Пішов трішки прогулятися містом і потрапив під зливу.

З іншого боку – хто мені винен? Недавно ж попередили, що Тернопіль – місто аномальне. Тут у листопаді падає сніг, а у грудні дощі. І час уже до цього звикати. Як і звикати до не посипаних, вкритих кригою доріг.

Але погодні аномалії – то таке. Тут не все від людини залежить.

А у нашій країні людей, яким на слово вірити не варто – хоч греблю гати. Ось вирішували сьогодні у Верховній раді питання зняття депутатської недоторканості з Новинського. Вийшов на трибуну лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

І як почав проповідувати… Що ні він особисто, ні вірні йому душею і тілом члени партії голосувати за це не будуть. І не тому, що Новинського поважають. А тому, що Луценка на дух не сприймають. І вважають, що йдеться про банальний політичний піар.

А потім прийшов час голосування. І натиснув Олег Валерійович кнопку «за» обома руками. А з ним ще 14 вірних радикалів.

І скажіть мені, як жити у країні, в якій не можна вірити ні погоді, ні людям.

Руслан ДОРОТЯК

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ