Яких жорстоких реалій не враховують українці, виїжджаючи за кордон – дослідження тернополянки

6
957
Галина Парасюк
Галина Парасюк

Тернополянка Галина Саранча вивчає сучасну хвилю української еміграції.  Рік працює над докторською дисертацією,  яку присвятила цій темі. Перебуває у США, в місті Форт Лі,  штат Нью Джерсі. Галина кандидат історичних наук, докторант кафедри історії України Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Про що не знають українці, збираючись за кордон?

–  Теперішні емігранти швидко адаптовуються, вливаються в американське життя, користуються державними програмами допомоги новоприбулим, отримують медичне забезпечення тощо. Але не враховуть, що спочатку працюватимуть на важких, чорних роботах з низькою оплатою. Америка – це справжня капіталістична країна, де існує пряма експлуатація людини людиною.

Працювати, зазвичай, доводиться під керівництвом малоосвічених  господарів, босів, які можуть не мати освіти,  але володіють елементарними методами керування людьми. Застосовують  брудні прийоми – приниження, постійні зауваження, нецензурну лайку.

Коли освідчена людина потрапляє в таке середовище, вона  розгублюється, адже не тільки керівник управляє нею,  вимагає ретельної роботи і робить постійні зауваження. Інші робітники теж активні. Бачила, як працівники, які  мають більший досвід роботи, завдавали новачку багато болю, знущалися. В хід ідуть наклепи, підлабузництво до босів, плітки, знущання «старших» над новенькими. Новій людині видається, що вона потрапила в діжку із щурами.

Як емігранти реагують на таке ставлення?

– Інтелігентні і порядні терплять ці приниження. Безпорадні в таких ситуаціях. Перебувають в постійному стресі. Потрапити ж на добре оплачувану роботу чи роботу за фахом їм вдається не відразу – на це йдуть роки.

Як  мовне середовище впливає?

– Рідко хто має відповідний рівень англійської. Навіть ті, хто серйозно готувався до виїзду в США,  чекали,  що мова прийде із середовища. Так було років 20 тому. Зараз Америка – справді країна емігрантів. Новоприбула людина часто потрапляє в середовище, де англійську мову в США майже не чути.

Бруклін, для прикладу – район в Нью Йорку, де майже всі заклади і послуги є російськомовними. Вже пройшло ціле покоління емігрантів, які виїхали до США на початку 90-х і англійської не знають, бо весь час живуть в російськомовному середовищі.

То мрії і сподівання одні, а реальність інша?

– Той, хто вирішив емігрувати,  повинен прочитати коротеньку новелу Докії Гуменної «Мрія». Сюжет твору, написаного в пятдесятих роках минулого століття, актуальний і зараз. Інтелігентна жінка, перебуваючи в таборі для переміщених осіб у Європі, хоче емігрувати до США. І все робить для того – вчить англійську, розсилає резюме американським працедавцям. Мріє про заокеанську країну,  де у неї буде успішна робота, гарне життя, автомобіль і красивий будинок на березі океану, обов’язково вона винайме темношкіру домогосподарку у білому накрохмаленому фартушку.

Вона приїжджає до Америки. Зустрічає її працедавець, який каже,  що вона працюватиме у його будинку на березі океану. Жінка плаче, пояснює,  що вона інженер, добре знає англійську. Однак господар навіть не звертаєна неї уваги. Вона потрібна йому,  як домогосподарка. Мрія здійснилася. Героїня каже: «Я живу на березі океану в гарному будинку, тільки в ролі темношкірої домогосподарки в білому фартушку».

Бажання щасливого життя в Америці може стати лише ілюзією?

–  Важка робота забирає фізичні сили і позбавляє мотивації. У перші роки життя за кордоном треба бути готовим до жорстких реалій.

У чужій країні потрібно сподіватися на свої сили. Треба реально розраховувати – зможете подолати труднощі чи не варто братися. Якщо сподіваєшся на допомогу родичів, які вже давно адаптувалися у США, є ризик стати об’єктом маніпуляцій та впливів, а то й знущання і насилля. Кожен повинен про це подумати. Я з цим зіткнулася.

Чому, не зважаючи на всі труднощі, люди їдуть?

Сучасна хвиля еміграції з України – економічна. Війна в Україні тільки погіршила ситуацію і збільшила потік емігрантів, в тому числі поповнила армію нелегальних емігрантів у США.

Які найбільші розчарування українців за кордоном?

Я багато подорожувала штатами, зустрічала чимало українців із сучасної хвилі еміграції. Чула різні історії. Можу впевнено сказати, що жодна людина, яка приїхала до США не стала відразу жити щасливо і багато. Кожен пройшов свій важкий шлях випробувань, труднощів і трагедій. Я не почула жодної  історії про щасливий початок життя у цій країні. Тут побутує приказка: «В Америці важко перших 10 років, потім…звикаєш». Це істина. Сама в ній переконалася.

Які в українців, попри те,  досягнення?

– Америка – країна здійснення мрій. Кожен може тут себе реалізувати, якщо вистачить сил. Головне – залишитися людиною.

Наталя ЛАЗУКА

мрія українця
мрія українця

6 КОМЕНТАРІ

  1. На жаль, розповідь відзеркалює дуже-дуже вузький сеґмент еміґранського життя і то надто емоційно та спотворено справжні реалії життя, що загалом не відповідає дійсьності. Очевидно, що приниження трапляються але то залежно від ситуації та людей здебільшого у випадках коли наймаєтесь на роботу до “бивших” співвітчизників. Америка це країна можливосте, це країна своботи, яку треба навчитися розуміти. Щоби не відчувати дискомфорту маючи в кишені диплом (навіть інженера) треба бути інженером фахівцем і працювати за фахом. Якщо людина з “високою” освітою йде виконувати працю некваліфікованого робітника (бо леґально і реально не може працювати за фахом) то треба розуміти, що вас беруть не читати лекції а: витирати порохи, носити дошки, стригти траву і все це треба виконувати ретельно і добре бо за це платять гроші та хочуть щоби цю роботу виконували “кваліфіковано”.

    Порада, щоби не переживати емоційних потрясінь треба пам’ятати одну важливу заповідь “до чужого монастиря зі своїм статутом не йдуть”. Треба намагатися якомога скоріше прийняти правила життя країни поселення (це може бути і Франція, і Німеччина і…..) і громадянського сусрільства. Чим скоріше ви опануєте тим скоріше ви позбудетися негативних емоцій, подібні до тих що викладені вище.

    • Погоджуюсь.Стаття однобока,знаю багато українців які виїхали і вивчились і досягли там успіхів!Порівняно з нашою державою там є можливість і заробити і вивчитись і реалізуватись…Головне бажання,терпіння і впертість в досяганні своєї мети.

    • Так і є. Ніхто не хоче говорити про перші місяці еміграціі. Або лукавлять. Емігрантів не люблять ніде. І то правда. А в статті йдеться саме про цей період

  2. Справа у тому, що про перші місяці чи роки еміграціі практично не розповідають чи просто лукавлять. Так і є. Тим паче, що “новоприбулий” дуже емоційно вразливий і навіть незначне зауваження сприймає за образу. І ще емігрантів не люблять ніде. І немає значення чи ви приіхали з Украіни в США чи з Франціі.

  3. 100%!!! А ще є мобінг, коли оточуючі (не завжди то місцеві, а якраз украінці, які живуть вже кілька років там) закльовують тих, які щойно приіхали

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ